27 червня- Самсонів день
Самсон-сіногній. Традиційна пора для сінокосу. Від кількості запасеного на зиму корму залежало благополуччя домашньої худоби, а значить і подальше прогодування всієї родини. Тому незважаючи на дощ, народ на Самсона-сіногнія весь день, з раннього ранку проводив в роботі на полі.
В цвіту трава – косити пора.
На траві роса – легше ходить коса.
На гостру косу багато сінокосу.
З косою в руках погоди не чекай.
Не хвалися травою – хвалися сіном.
Не за горами і хлібна жнива, тому селяни ладили коси і серпи.
Чоловіки скошували траву, а жінки і діти (залежно від погоди) або складали її на снопи під навіси, або просто розкладали на землі для просушування.
З раннього ранку люди молилися святому Самсону, щоб в цей день їх минув дощ, і вони могли плідно попрацювати.
До Самсонова дня приурочена цікава приказка, що нагадує загадку:
На Самсона сіно зелено – каша чорна; сіно чорне – каша біла. Сенс приказки в наступному: при сухій погоді добре сохне сіно, зберігаючи зелений колір, і народиться гречка, з якої виходить темна, «чорна» каша. При дощовій погоді сіно гине, гниє, набуває чорного кольору, зате добре росте просо, з якого варять «білу» пшеничну кашу.
На Самсона шанували мандрівників: їх запрошували в будинок, пригощали, залишали на нічліг. Багаті і заможні люди в цей день давали милостиню жебракам. Вірили, що чим більше віддаси 27 червня, тим більше заробиш протягом року. У деяких місцях на Самсона до церкви приводили коней і кропили їх святою водою. Вірили, що такий обряд додасть тваринам сил і здоров’я, захистить від лихого ока.
Зранку квіти лишаються закритими – скоро буде дощ.
Ясна тепла погода весь день – протримається до кінця літа
Літає багато бджіл – скоро прийде посуха.
За народними повір’ями в цей день треба бути добрим і щедрим, піклуватися про рідних і допомагати нужденним. Вважається, що всі хороші вчинки повернуться назад до людини.