Могили без небіжчиків та особлива церква: цікавинки заповідника «Качанівка» на Чернігівщині (Фото)

У Качанівці, що на Чернігівщині, неподалік палацу височіє Георгіївська церква.

Храм будували протягом 1817–1828 рр. у стилі ампір, що був дуже популярним у ті часи.

До сьогодні церква зберегла автентичний вигляд із її чотирма спареними колонами на вході, приєднаною дзвіницею та ампірним оформленням фасаду. Щоправда, раніше споруда мала більш довершений вигляд, але були втрачені південний і північний портики та два яруси дзвіниці.

Цікаво, що Георгіївська церква в Качанівці – єдиний у Східній Європі храм, освячений на честь св. Георгія Хозевіта.

Між тим, на сьогодні цей храм не діє.

«Церквою користувався московський патріархат, але договір на користування не був продовжений, то, відповідно, вони й залишили храм.

Дія договору закінчилася ще до початку широкої війни. І перед початком повномасштабного вторгнення вони не встигли укласти новий договір. Тож у нас обійшлося без юридичних конфліктів», – у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Тарас Шевченко, заступник генерального директора з науково-дослідної роботи Національного історико-культурного заповідника «Качанівка».

Проблем із поділом церковного начиння також не виникало.

«Своє майно вони забрали, нашого майна там не було, наша тільки сама будівля», – зауважив Тарас Шевченко.

Про ймовірність відновлення церковної служби в храмі він сказав так: «Щоб розпочати службу, потрібне звернення громади, наприклад ПЦУ. Аби громада попросила дозвіл укласти договір. Треба запустити юридичний процес. Але, на жаль, тут релігійної громади ПЦУ немає. Тож ніхто офіційно з цим проханням до нас не звертався. Немає з ким вести розмову з цього приводу».

Примітно також, що власники Качанівки не тільки тут жили, а після смерті знайшли спочинок.

«Були поховані у склепі представники родини Тарновських. Але склеп був зруйнований у 30-х роках ХХ сторіччя.

А поблизу церкви є поховання Марії Буліч та Івана Івановича Буліча, який був титулярним радником і, можна сказати, повіреним у справах Григорія Степановича Тарновського. То Івана Іванович там похований разом зі своєю донькою. Це те, що є ідентифікованим на сьогодні», – розповів Тарас Шевченко.

Але, за його словами, це не справжні могили, а кенотафи, тобто символічні могили, в яких немає небіжчиків.

«У радянський час там була кам’яна огорожа. Але вона була зруйнована, як і кладовище, яке було поблизу церкви. Плити з могил були скинуті під церкву. І вони були знайдені на початку 200-х років, коли почали проводити реконструкцію церкви та церковного подвір’я.

І тому були відновлені несправжні могили, аби показати, що це була територія кладовища поблизу церкви», – повідомив заступник генерального директора з науково-дослідної роботи Національного історико-культурного заповідника «Качанівка».

За матеріалами ЧЛАЙН